Українські народні прислів'я та приказки: шлюб, родина і родинні стосунки

• Не з багатством жить, а з людиною!
• Краще на вбогій жениться, чим вік з багатою волочиться.
• Бери жінку в одній льолі, аби була до любові.
• Поберімося, небого, в тебе мало, а у мене нема й того.
• Бідному жениться, то день укоротиться.
• Коли убогому жениться, то й ніч мала.
• Чиє весілля, того й музики.
• Чужим пивом свадьби не одбудеш.
• На двох весіллях зразу не танцюють.
• Не спаруєш голубки до півня, бо голубка півневі не рівня.
• Сватай ту, яку сам хочеш, а не ту, яка за тебе йде.
• Кого любиш, того сам даруєш, від нелюба не приймаєш.
• Краще в ставку потопати, як з нелюбим шлюб узяти!
• Краще полин їсти, ніж з нелюбим за стіл сісти!
• Панське кохання - гірке горювання.
• Є що їсти й пити, та нема з ким говорити.
• Не підеш по добрій волі, то підеш по неволі.
• Кому калач пікся, а кому довівся!
• Тоді він буде жениться, коли бики почнуть телиться!
• Хороший парубок, хоч води напийся, та й досі не женився!
• Не ходи по полю, не топчи куколю, не лупай очима, - не твоя дівчина!
• Не ходи й порогів не оббивай, бо зятем не будеш.
• Не микуляй очима, як не твоя дівчина.
• Не буде Галя - буде другая.
• Парубок жениться - любу бере, вдовець жениться - хто за нього йде.
• Буду сива, як вівця, а не піду за вдівця.
• Личко дівку віддає.
• З гарною одружиться - єсть на кого подивиться!
• З краси не пити роси.
• З красивого лиця води не пити.
• Не шукай красоти, а шукай доброти.
• Поганий на вроду, та гарний на вдачу.
• Добра дівка: як старости йдуть, тоді хату мете.
• Вибирай жінку на цілий вік.
• Перше чим одружитись, треба роздивитись.
• Нежонатого не посилай в старости, бо як гарна дівка - переб'є.
• Дівка на порі - женихи у дворі.
• Сватає сім, а дівка буде не всім.
• Сватає сто душ, а чоловік буде лише один.
• Засватана дівка усім гарна.
• Тоді дівка пишна, як заміж вийшла.
• Лучче женись, а на чужу жінку не дивись.
• Бачать очі ревниві дальше, ніж орлині.
• Трудно дівку силувати заміж, як парубок не бере.
• Сиділа дівка та й висиділа дідька.
• Хоч за старця, аби не остаться.
•  Хоч за вола, аби дома не була.
• З богом, Парасю, як люди трапляються.
•  Одказлива дівка до сивих волос додівує.
• Сиди до сивої коси, а за ледащо заміж не йди!
• Кожній свашці по ковбасці.
• Свасі перша чарка й перша палка.
•  Заміж іти - не дощову годину перестоять.
•  Не все те правда, що на весіллі співають.
•  Хто рано одружиться, той вік не натужиться.
•  Одрізана скиба од хліба.(Віддана заміж.)
•  Кожна птиця знайде свого Гриця.
• Яку йому кару дати? - Оженить його, то буде знати!
•  Ожени його, він сам пропаде.
•  Ненадовго старий жениться: як не вмре, то жінка покине.
• За старого піду - соломкою накрию, а молодого сама нагрію.
•  Хоч і сова, аби з другого села!
•  Не зітхай важко, не віддамо далеко, - хоч і за курицю, та на свою вулицю.
•  Ще молоко на губах не обсохло, а він жениться задумав!
•  Постав мені хату з лободи, а в чужую не веди!
•  Солом'яний парубок золоту дівку бере.
• Не нашого пера пташка у Івашка.
•  Не плач, небого, що йдеш за нього, - нехай плаче він, що бере біду в дім.
•  Ну й пара! - чорт сім пар лаптів стоптав, поки їх спарував.

• Нема кращого друга, як вірна супруга.
• Без вірного друга великая туга.
• У кого жінка не вмирала, у того горя не бувало.
• Батьки глядять дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця.
•  Мені батько не рідня, мені мати не рідня, мені теща родина - мені жінку родила.
•  Як люба дружина, то люба й в ряднині.
• Хоч нема що з'їсти, аби було з ким сісти.
•  Нащо й клад, коли в сім'ї лад.
•  Живуть між собою, як голубів пара.
•  Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.
• Три друга: батько, мати та вірна жінка. Чоловік та жінка - одна спілка.
•  Мовчок: розбив тато горщок, а мати два, та ніхто не зна!
•  З добрим подружжям і горе розгорюєш.
•  Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!
• Жона держить дом за три угли, а муж за четвертий.
•  Іван плахту носить, а Настя булаву.
• Гарна пава пером, а жінка норовом.
• Добра жінка мужові своєму вінець, а зла - кінець.
• Краще камінь довбати, чим лиху жінку навчати.
• Від сердитої жінки постарієш, а від доброї - помолодієш.
• Від огня, води і злої жони - боже борони!
• Лучче їсти хліб з водою, чим жити з жінкою лихою.
• Розумна жінка чоловіка із біди вирятує, а дурна ще втокмачить.
• Жінка не черевик - з ноги не скинеш.
• І в лиху годину не кидай дружину!
• Хоч ох, та вдвох!
• Куди голка - туди й нитка, куди чоловік- туди й жінка.
• Як чоловік жінку любить, то й лиха жінка доброю буде.
• Як чоловік жінку не любить, то й добра лихою буде.
• Не заглядайся на чужих жінок, бо свою згубиш.
• Той сам себе губить, що чужую жону любить.
• Сім'я міцна - горе плаче!
• За молодим жити весело, а за старим - затишно.
• Біда - як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка - як калина!
• Драний кожух - не одежа, чужий чоловік - не надежа.
• Не дай Бог коня лінивого, а чоловіка ревнивого!
• Як була я дівочкою - до мене ходили з горілочкою, а як стала молодицею - перестали ходить і з водицею.
• Чоловік, як ворона, а все ж жінці оборона.
• В дівках сиділа - плакала, заміж пішла - вити стала.
• Гарна дівицею, гарна й молодицею.
• Як гарна молодиця, то гарно й подивиться.
• На красивого чоловіка дивитись гарно, а з умним жити легко.
• На красиву жінку гарно дивиться, а з розумною гарно жить.
• Де красна молодиця, там ясна світлиця.
• Як сорочка біла, то й жінка мила.
• Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жона.
• Де багацько господинь, то ту хату хоч покинь.
•  Жона - княгиня, а хата не метена!
• Вчи жінку без дітей, а дітей без людей.
• За ледачим чоловіком жінка марніє, за хорошим - молодіє.
• Коли п'яниця в шинку скаче, то жінка дома плаче.
• Рідня до півдня, а як сонце зайде - і сам чорт не найде!
• Доки не поберуться - любляться, а поберуться - чубляться.
• Пий пиво - та не лий, люби жінку - та не бий!
• На зло моїй жінці - нехай мене б'ють.
• Стара не покине, молодих сам не хочу.
• Поспішився - оженився і в біду зразу ввалився!
• Не мав лиха, так оженився.
•  Оженився, як на льоду обломився.
• Ішов, ішов дорогою - та і в яму впав, любив, любив хорошую - та й плюгаву взяв.
• Як оженився, так зажурився: треба горшка, миски і колиски.
• Пий сама, мила, коли таке заварила!
• Де муж старий, а жінка молода, там рідка згода.
• Як жениться - то мостом стелиться, а як ожениться - то кісткою в грудях стає.
• Оженивсь - перемісивсь.
• В людях Ілля, а вдома свиня.
• Жінка для совіту, теща для привіту, а матінка рідна лучче всього світу!
• Мати однією рукою б'є, а другою гладить.
• Рідна мати високо замахує, а помалу б'є.
• Нашій мамці гарно й в дранці.
• В кого ненька, в того й голівка гладенька.
• Як мати рідненька, то й сорочка біленька.
• Біля рідної матки добре дитятку.
• Росте, як утя на воді.
•  Росте, як на дріжджах.
• Як не стане - то батько достане, як не буде - то мама добуде.
• Що мати навчить, то й батько не перевчить.
• Батькова лайка дужча за материну бійку.
• Вся сім'я вмісті - так і душа на місці.
• Малі діточки - що ясні зірочки: і світять, і радують у темну ніченьку!
• Діти - як квіти: поливай, то ростимуть.
• Всякій матері свої діти милі.
• Дитина хоч кривенька, та батькові-матері миленька.
• І сова хвалить свої діти.
• Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить.
• Дітки плачуть, а у матері серце болить.
• У дитини заболить пальчик, а у матері серце.
• Рад би до дітей небо прихилити та зорями вкрити!
• Як грибочки, ростіть, діточки!
• Горе з дітьми, горе й без дітей.
• Хата з дітьми - базар, а без них - кладовище.
• Соловей співа, поки дітей нема.
• Один син - не син, два сини - півсина, три сини - ото тільки син!
• Сім синів годую, всім і щастя готую!
• "Чим ви, хлопці, дома втираєтесь?"-"Батько рукавом, мати подолом, а я на печі так сохну!"
• Як квочка з курчатами, так і жінка з дитятами.
• Сім дочок - свій таночок.
• Сім дочок - свої вечорниці.
• У кого дочок сім - то й щастя всім, а у мене одна - та й щастя нема.
• Дочка - як ластівка: пощебече, пощебече та й полетить.
• Син дивиться в хату, а дочка кричить: "Пусти, тату!"
• Густа каша дітей не розгонить.
• Нащо ліпший клад, коли в дітках лад.
• Не доспи, не доїж, а дитину потіш!
• Де багацько няньок, там дитя каліка.
• У семи няньок дитина без носа.
• Де багато баб, там дитя не в лад.
• Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!
• Малі діти - малий клопіт, а підростуть - буде великий.
• Більшають діти - більшають і клопоти.
• Від малих дітей болить голова, а від великих - серце.
• Великі діти - великі й турботи.
• Мала дитина - не виспишся, більша дитина - не наїсишся, велика дитина - не уберешся.
• Умієш дітей родить - умій же їх і вчить!
• Не збирай синові худоби - збери йому розум.
• Любо й неньці, як дитина в честі.
• Нагинай гілляку, доки молода.
• Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі!
• Як не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках.
• Молоде на всі сторони гнеться.
• Учи сина, як годуєш, бо тоді вже не навчиш, як тебе годуватиме!
• Виховав дитину в добру годину.
• Учи дітей не страшкою, а ласкою.
• Потурай малому, то як виросте - буде тебе на старості бити.
• Хто дітям потаче, той сам плаче.
• Каже дитина, що бита, а не хвалиться, за що.
• Лінивий ученик плачучи до школи йде.
• Гарна мазана паляниця, а не дитина.
• Добрі діти на ноги поставлять, а лихі і з ніг звалять.
• Батько-рибалка, то й діти в воду дивляться.
• Від одної матки, та не одні дітки. В одній руці та й не однакові пальці.
• Одна мати родить, та не один розум дає.
• Добрі Діти доброго слова послухають, а лихі - й дрючка не бояться.
• Чотири свічки спалила, поки Гриця умила, а п'ятий каганець - такий Грицько поганець!
• Не та мати, що родила, а та, що вигодувала!
• Батько не той, що породив, а той, що спорядив.
• Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів.
• Горе тому, в кого нема порядку в дому!
• Діти, діти, добре з вами літом, а зимувати - горювати!
• Дядько - не батько, а тітка - не мати.
• Не навчив батько - не навчить і дядько.
• Брат - то не батько, сестра - то не мати.
• На батька надійся, а сам не поганься.
• Розумна дитина в батьковій свитині.
• Батьків хліб не навчить, як треба жить.
• Своя хата - своя стріха; свій батечко - своя втіха!
• Своя хата не ворог, - коли прийдеш, то прийме.
• Поки маленькі - то й рідненькі, побільшали - погіршали, а оженилися - сказилися.
• Охотніше один батько вигодує десять дітей, ніж десятеро дітей одного батька.
• Вразливе слово від дітей - гірш за болячку, бо не гоїться.
• Свекор і свекруха одного духа.
• Свекор - не рідний батько!
• Рідна мати і б'є, та не болить, а свекруха словами б'є гірше, ніж кулаками.
• Свекруха - уїдлива муха.
• Брехлива свекруха невістці не вірить.
• Кішку б'ють, а невістку докоряють.
• Цап - не скотина, зять - не людина, а невістка - чужа кістка.
• Вона в хаті замість помела. (Невістка.)
• "Хто води принесе?"-"Невістка".-"Хто обід зварить?"-"Невістка".-"Хто гаде у жнива?"- "Невістка". - "Кого б'ють?" - "Невістку". - "А за що?" - "За те, що вона невістка".
• "Хто винен?" - "Невістка!" - "Так її вдома нема!" - "Та он її плахта на жердці висить!"
• Дві невістки в хаті - два коти в мішку.
• Невісток багато, а хата не метена.
• Син, як син, та синиха лиха.
• По дочці і зять милий, по невістці і син чужий.
• З сином сварися - за стіл берися, а з зятем сварися - за двері берися.
• Хочеш зятечка придбати - мусиш з хати утікати.
• З сином позмагався - то й на печі зостався, а з зятем позмагався - то й з хати вибирайся.
• Зять любить взять, а шурин - очі жмурить, та не хоче дать.
• Зять любить взять - тесть любить честь.
• Бійся тестя багатого, як чорта рогатого!
• Тещиного язика аршином не зміряєш.
• Так м'яко спать, неначе теща постелила!
• Хома не без ума: не б'є жінки, та тещу.
• Зовиця, як синиця,- усе хвостом вертить.
• Як багато родичів, то або сім раз пообідав, або ні разу не їв.
• Обідала чи й не обідала, аби рід відвідала.
• Рід великий, а пообідать ніде.
• Поки рідня одвіда, то сусіда пообіда.
• Ждала баба внукового книша, та вилізла й душа!
• Своїх багато, а як приишлось топитися, то ні за кого й вхопитися.
• Не трать ходу до поганого роду.
• Як батька покинеш, то й сам загинеш.
• Шануй батька й неньку - буде тобі скрізь гладенько.
• До свого роду хоч через воду.
• Найдорожча пісня - з якою мати колисала.