Українські народні прислів'я та приказки: шлюб, родина і родинні стосунки
Шлюб
- Не з багатством жить, а з людиною!
- Краще на вбогій жениться, чим вік з багатою волочиться.
- Бери жінку в одній льолі, аби була до любові.
- Поберімося, небого, в тебе мало, а у мене нема й того.
- Бідному жениться, то день укоротиться.
- Коли убогому жениться, то й ніч мала.
- Чиє весілля, того й музики.
- Чужим пивом свадьби не одбудеш.
- На двох весіллях зразу не танцюють.
- Не спаруєш голубки до півня, бо голубка півневі не рівня.
- Сватай ту, яку сам хочеш, а не ту, яка за тебе йде.
- Кого любиш, того сам даруєш, від нелюба не приймаєш.
- Краще в ставку потопати, як з нелюбим шлюб узяти!
- Краще полин їсти, ніж з нелюбим за стіл сісти!
- Панське кохання - гірке горювання.
- Є що їсти й пити, та нема з ким говорити.
- Не підеш по добрій волі, то підеш по неволі.
- Кому калач пікся, а кому довівся!
- Тоді він буде жениться, коли бики почнуть телиться!
- Хороший парубок, хоч води напийся, та й досі не женився!
- Не ходи по полю, не топчи куколю, не лупай очима, - не твоя дівчина!
- Не ходи й порогів не оббивай, бо зятем не будеш.
- Не микуляй очима, як не твоя дівчина.
- Не буде Галя - буде другая.
- Парубок жениться - любу бере, вдовець жениться - хто за нього йде.
- Буду сива, як вівця, а не піду за вдівця.
- Личко дівку віддає.
- З гарною одружиться - єсть на кого подивиться!
- З краси не пити роси.
- З красивого лиця води не пити.
- Не шукай красоти, а шукай доброти.
- Поганий на вроду, та гарний на вдачу.
- Добра дівка: як старости йдуть, тоді хату мете.
- Вибирай жінку на цілий вік.
- Перше чим одружитись, треба роздивитись.
- Нежонатого не посилай в старости, бо як гарна дівка - переб'є.
- Дівка на порі - женихи у дворі.
- Сватає сім, а дівка буде не всім.
- Сватає сто душ, а чоловік буде лише один.
- Засватана дівка усім гарна.
- Тоді дівка пишна, як заміж вийшла.
- Лучче женись, а на чужу жінку не дивись.
- Бачать очі ревниві дальше, ніж орлині.
- Трудно дівку силувати заміж, як парубок не бере.
- Сиділа дівка та й висиділа дідька.
- Хоч за старця, аби не остаться.
- Хоч за вола, аби дома не була.
- З богом, Парасю, як люди трапляються.
- Одказлива дівка до сивих волос додівує.
- Сиди до сивої коси, а за ледащо заміж не йди!
- Кожній свашці по ковбасці.
- Свасі перша чарка й перша палка.
- Заміж іти - не дощову годину перестоять.
- Не все те правда, що на весіллі співають.
- Хто рано одружиться, той вік не натужиться.
- Одрізана скиба од хліба.(Віддана заміж.)
- Кожна птиця знайде свого Гриця.
- Яку йому кару дати? - Оженить його, то буде знати!
- Ожени його, він сам пропаде.
- Ненадовго старий жениться: як не вмре, то жінка покине.
- За старого піду - соломкою накрию, а молодого сама нагрію.
- Хоч і сова, аби з другого села!
- Не зітхай важко, не віддамо далеко, - хоч і за курицю, та на свою вулицю.
- Ще молоко на губах не обсохло, а він жениться задумав!
- Постав мені хату з лободи, а в чужую не веди!
- Солом'яний парубок золоту дівку бере.
- Не нашого пера пташка у Івашка.
- Не плач, небого, що йдеш за нього, - нехай плаче він, що бере біду в дім.
- Ну й пара! - чорт сім пар лаптів стоптав, поки їх спарував.
Родина та родинні стосунки
- Нема кращого друга, як вірна супруга.
- Без вірного друга великая туга.
- У кого жінка не вмирала, у того горя не бувало.
- Батьки глядять дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця.
- Мені батько не рідня, мені мати не рідня, мені теща родина - мені жінку родила.
- Як люба дружина, то люба й в ряднині.
- Хоч нема що з'їсти, аби було з ким сісти.
- Нащо й клад, коли в сім'ї лад.
- Живуть між собою, як голубів пара.
- Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.
- Три друга: батько, мати та вірна жінка. Чоловік та жінка - одна спілка.
- Мовчок: розбив тато горщок, а мати два, та ніхто не зна!
- З добрим подружжям і горе розгорюєш.
- Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!
- Жона держить дом за три угли, а муж за четвертий.
- Іван плахту носить, а Настя булаву.
- Гарна пава пером, а жінка норовом.
- Добра жінка мужові своєму вінець, а зла - кінець.
- Краще камінь довбати, чим лиху жінку навчати.
- Від сердитої жінки постарієш, а від доброї - помолодієш.
- Від огня, води і злої жони - боже борони!
- Лучче їсти хліб з водою, чим жити з жінкою лихою.
- Розумна жінка чоловіка із біди вирятує, а дурна ще втокмачить.
- Жінка не черевик - з ноги не скинеш.
- І в лиху годину не кидай дружину!
- Хоч ох, та вдвох!
- Куди голка - туди й нитка, куди чоловік- туди й жінка.
- Як чоловік жінку любить, то й лиха жінка доброю буде.
- Як чоловік жінку не любить, то й добра лихою буде.
- Не заглядайся на чужих жінок, бо свою згубиш.
- Той сам себе губить, що чужую жону любить.
- Сім'я міцна - горе плаче!
- За молодим жити весело, а за старим - затишно.
- Біда - як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка - як калина!
- Драний кожух - не одежа, чужий чоловік - не надежа.
- Не дай Бог коня лінивого, а чоловіка ревнивого!
- Як була я дівочкою - до мене ходили з горілочкою, а як стала молодицею - перестали ходить і з водицею.
- Чоловік, як ворона, а все ж жінці оборона.
- В дівках сиділа - плакала, заміж пішла - вити стала.
- Гарна дівицею, гарна й молодицею.
- Як гарна молодиця, то гарно й подивиться.
- На красивого чоловіка дивитись гарно, а з умним жити легко.
- На красиву жінку гарно дивиться, а з розумною гарно жить.
- Де красна молодиця, там ясна світлиця.
- Як сорочка біла, то й жінка мила.
- Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жона.
- Де багацько господинь, то ту хату хоч покинь.
- Жона - княгиня, а хата не метена!
- Вчи жінку без дітей, а дітей без людей.
- За ледачим чоловіком жінка марніє, за хорошим - молодіє.
- Коли п'яниця в шинку скаче, то жінка дома плаче.
- Рідня до півдня, а як сонце зайде - і сам чорт не найде!
- Доки не поберуться - любляться, а поберуться - чубляться.
- Пий пиво - та не лий, люби жінку - та не бий!
- На зло моїй жінці - нехай мене б'ють.
- Стара не покине, молодих сам не хочу.
- Поспішився - оженився і в біду зразу ввалився!
- Не мав лиха, так оженився.
- Оженився, як на льоду обломився.
- Ішов, ішов дорогою - та і в яму впав, любив, любив хорошую - та й плюгаву взяв.
- Як оженився, так зажурився: треба горшка, миски і колиски.
- Пий сама, мила, коли таке заварила!
- Де муж старий, а жінка молода, там рідка згода.
- Як жениться - то мостом стелиться, а як ожениться - то кісткою в грудях стає.
- Оженивсь - перемісивсь.
- В людях Ілля, а вдома свиня.
- Жінка для совіту, теща для привіту, а матінка рідна лучче всього світу!
- Мати однією рукою б'є, а другою гладить.
- Рідна мати високо замахує, а помалу б'є.
- Нашій мамці гарно й в дранці.
- В кого ненька, в того й голівка гладенька.
- Як мати рідненька, то й сорочка біленька.
- Біля рідної матки добре дитятку.
- Росте, як утя на воді.
- Росте, як на дріжджах.
- Як не стане - то батько достане, як не буде - то мама добуде.
- Що мати навчить, то й батько не перевчить.
- Батькова лайка дужча за материну бійку.
- Вся сім'я вмісті - так і душа на місці.
- Малі діточки - що ясні зірочки: і світять, і радують у темну ніченьку!
- Діти - як квіти: поливай, то ростимуть.
- Всякій матері свої діти милі.
- Дитина хоч кривенька, та батькові-матері миленька.
- І сова хвалить свої діти.
- Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить.
- Дітки плачуть, а у матері серце болить.
- У дитини заболить пальчик, а у матері серце.
- Рад би до дітей небо прихилити та зорями вкрити!
- Як грибочки, ростіть, діточки!
- Горе з дітьми, горе й без дітей.
- Хата з дітьми - базар, а без них - кладовище.
- Соловей співа, поки дітей нема.
- Один син - не син, два сини - півсина, три сини - ото тільки син!
- Сім синів годую, всім і щастя готую!
- "Чим ви, хлопці, дома втираєтесь?"-"Батько рукавом, мати подолом, а я на печі так сохну!"
- Як квочка з курчатами, так і жінка з дитятами.
- Сім дочок - свій таночок.
- Сім дочок - свої вечорниці.
- У кого дочок сім - то й щастя всім, а у мене одна - та й щастя нема.
- Дочка - як ластівка: пощебече, пощебече та й полетить.
- Син дивиться в хату, а дочка кричить: "Пусти, тату!"
- Густа каша дітей не розгонить.
- Нащо ліпший клад, коли в дітках лад.
- Не доспи, не доїж, а дитину потіш!
- Де багацько няньок, там дитя каліка.
- У семи няньок дитина без носа.
- Де багато баб, там дитя не в лад.
- Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!
- Малі діти - малий клопіт, а підростуть - буде великий.
- Більшають діти - більшають і клопоти.
- Від малих дітей болить голова, а від великих - серце.
- Великі діти - великі й турботи.
- Мала дитина - не виспишся, більша дитина - не наїсишся, велика дитина - не уберешся.
- Умієш дітей родить - умій же їх і вчить!
- Не збирай синові худоби - збери йому розум.
- Любо й неньці, як дитина в честі.
- Нагинай гілляку, доки молода.
- Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі!
- Як не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках.
- Молоде на всі сторони гнеться.
- Учи сина, як годуєш, бо тоді вже не навчиш, як тебе годуватиме!
- Виховав дитину в добру годину.
- Учи дітей не страшкою, а ласкою.
- Потурай малому, то як виросте - буде тебе на старості бити.
- Хто дітям потаче, той сам плаче.
- Каже дитина, що бита, а не хвалиться, за що.
- Лінивий ученик плачучи до школи йде.
- Гарна мазана паляниця, а не дитина.
- Добрі діти на ноги поставлять, а лихі і з ніг звалять.
- Батько-рибалка, то й діти в воду дивляться.
- Від одної матки, та не одні дітки. В одній руці та й не однакові пальці.
- Одна мати родить, та не один розум дає.
- Добрі Діти доброго слова послухають, а лихі - й дрючка не бояться.
- Чотири свічки спалила, поки Гриця умила, а п'ятий каганець - такий Грицько поганець!
- Не та мати, що родила, а та, що вигодувала!
- Батько не той, що породив, а той, що спорядив.
- Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів.
- Горе тому, в кого нема порядку в дому!
- Діти, діти, добре з вами літом, а зимувати - горювати!
- Дядько - не батько, а тітка - не мати.
- Не навчив батько - не навчить і дядько.
- Брат - то не батько, сестра - то не мати.
- На батька надійся, а сам не поганься.
- Розумна дитина в батьковій свитині.
- Батьків хліб не навчить, як треба жить.
- Своя хата - своя стріха; свій батечко - своя втіха!
- Своя хата не ворог, - коли прийдеш, то прийме.
- Поки маленькі - то й рідненькі, побільшали - погіршали, а оженилися - сказилися.
- Охотніше один батько вигодує десять дітей, ніж десятеро дітей одного батька.
- Вразливе слово від дітей - гірш за болячку, бо не гоїться.
- Свекор і свекруха одного духа.
- Свекор - не рідний батько!
- Рідна мати і б'є, та не болить, а свекруха словами б'є гірше, ніж кулаками.
- Свекруха - уїдлива муха.
- Брехлива свекруха невістці не вірить.
- Кішку б'ють, а невістку докоряють.
- Цап - не скотина, зять - не людина, а невістка - чужа кістка.
- Вона в хаті замість помела. (Невістка.)
- "Хто води принесе?"-"Невістка".-"Хто обід зварить?"-"Невістка".-"Хто гаде у жнива?"- "Невістка". - "Кого б'ють?" - "Невістку". - "А за що?" - "За те, що вона невістка".
- "Хто винен?" - "Невістка!" - "Так її вдома нема!" - "Та он її плахта на жердці висить!"
- Дві невістки в хаті - два коти в мішку.
- Невісток багато, а хата не метена.
- Син, як син, та синиха лиха.
- По дочці і зять милий, по невістці і син чужий.
- З сином сварися - за стіл берися, а з зятем сварися - за двері берися.
- Хочеш зятечка придбати - мусиш з хати утікати.
- З сином позмагався - то й на печі зостався, а з зятем позмагався - то й з хати вибирайся.
- Зять любить взять, а шурин - очі жмурить, та не хоче дать.
- Зять любить взять - тесть любить честь.
- Бійся тестя багатого, як чорта рогатого!
- Тещиного язика аршином не зміряєш.
- Так м'яко спать, неначе теща постелила!
- Хома не без ума: не б'є жінки, та тещу.
- Зовиця, як синиця,- усе хвостом вертить.
- Як багато родичів, то або сім раз пообідав, або ні разу не їв.
- Обідала чи й не обідала, аби рід відвідала.
- Рід великий, а пообідать ніде.
- Поки рідня одвіда, то сусіда пообіда.
- Ждала баба внукового книша, та вилізла й душа!
- Своїх багато, а як приишлось топитися, то ні за кого й вхопитися.
- Не трать ходу до поганого роду.
- Як батька покинеш, то й сам загинеш.
- Шануй батька й неньку - буде тобі скрізь гладенько.
- До свого роду хоч через воду.
- Найдорожча пісня - з якою мати колисала.