Мета: Виховати у студентів почуття патріотизму гордості, повагу до народнопоетичних символів України, любов до оточуючого краю.
Ведучий: Добрий день, дорогі друзі!
Ведуча: Про нашу Вітчизну ще поет колись казав: ”Україно моя ,чисті хвилі ланів,променисті міста , голубінь легкокрила!” І дійсно ніде в світі немає такої самобутньої природи, такої різноманітної, такої надзвичайної краси.
Ведучий: Україна наша славна своїми степами , які весною вкриваються килимом із різноманітних квітів. Зеленим килимом встеляють нашу Батьківщину прадавні дрімучі ліси, які були притулком для людини в лиху пору і, які були просто нашою окрасою. По Україні плинуть повноводні ріки, голубіють надзвичайної краси озера. Гарна й не зрівняна наша країна!
Студент 1 А.В Україні ,як і у майже всіх народів є улюблені рослини – символи .У канадців, скажімо , клен , у росіян – береза . а у нас –верба й калина .Правду каже прислів’я :” Без верби й калини нема України , бо це і справді так. З давніх давен наш народ опоетизував ці рослини , оспівав у піснях.
Студент 2 Чи ж не тому так дбайливо охороняли й доглядали в народі калину .Дітям , аби ті не нівечили цвіту , казали :Не ламай калину бо накличеш мороз . Справді калина цвіте насамкінець весни , коли вже відходять морози.
Студент 3 Кущ калини біля материнської хати – це не тільки окраса а й глибокий символ, наш духовний світ , наша спадщина. Якщо троянди і виноград , за влучним словом Максима Рильського, символізують красиве і корисне, то кущ калини увібрав в себе обидві ознаки ... Нема України без верби і калини...
Студент 4
...Все життя бачу її з усіх усюди , з усіх доріг .Мої думки і спогади , найкращі мрії і сподівання – все , що б міг побажати або зробити найкращого людям , все звернено найперше туди , в милу сторону ,на Україна
Прекрасна наша Батьківщина. Її любиш усім серцем .Усю. З перших кроків своїх .Бо тут проходить і тут приходить мій рід ,життя моє ,серце моє – Україна.
Низько схиляю перед тобою голову. Немало прошуміло над тобою бур і просвистіло куль. На коліна стаю перед прахом батьків дідів і прадідів наших, що жили тут, весь вік працювали і кропили цю землю потом і кров’ю своєю , а потім і самі полягли в неї , щоб зрости травами, квітами і хлібами..
Може, саме й тому любимо рідну землю такою любов’ю , що доводилось вмирати на ній або залишатися живими при видимій смерті, хоронити або рятувати від смерті своїх товаришів? Хто знає ? Але рід проходить і рід приходить, а Україна моя зостається. І думати про це радісно.
Студент 6
Здавна на Україні опоетизували калину, оспівали у піснях .
Люди завжди шанували калину ,особливо в давнину. Не було , здається , хати , біля якої б не кущувала б калина .Як забіліють квіти , дівчата ними прикрашають коси . А коли кетяги достигали їх вішали під стріхою .І тоді вони неначе в коралах , червоніють густими намистинами аж до пізніх морозів .
Студент 7
Коли починали будувати хату , калину садили біля застільного вікна. казали , що це символ любові, мудрості. А восени клали пучки червоних грон, коли вставляли подвійні вікна. в найлютіші морози й хурделиці вони живили теплом і красою оселю .
Студент 1
Без калини не обходились при обрядах , особливо весільних .Коли випікали коровай, неодмінно прикрашали його калиною . Калиновим цвітом або ягодами вбирали вінок молодої.
У деяких сім’ях з калини робили сопілку .Було таке повір’я : „якщо зробити таку сопілку, неодмінно в сім’ї народиться син .
Студент 2
Не було в народній медицині колись та ,мабуть , і тепер , такого помічника від застуди як калиновий чай. Свіжі ягоди з медом та водою вживали при кашлі , серцевих захворюваннях . Соком калини дівчата очищали обличчя щоб рум’янилося.
Ще порівняно недавно на луках і узлісках наших сіл можна було побачити суцільні калинові гаї. Власне, цим і пояснюється те, що на Україні безліч населених пунктів із поетичною назвою Калинівка .Назви лишилися, а самої калини стало мало.
Студент 3
Про вербу, скромну нашу вербу написали чимало. Їй ”гнучкій та тонкоталій”, присвячені прислів’я та приказки , пісні та вірші .З особливою шаною опоетизував народ разом із калиною вербу.
Вона, верба, зайняла своє почесне місце у фольклорі. Якщо ,скажімо, хочуть комусь висловити приємне словесне побажання неодмінно згадають прислів’я: “ Будь високий, як верба, а багатий, як земля.”
Студент 4
Чим, власне, прислужилася верба, що так шанобливо оспівано в красному письменстві і фольклорі? Не випадково навіть у піснях йдеться про звичай висаджувати верби на городі та в кінці греблі. Навіть важко уявити традиційне українське село без цих одвічних супутників .Вербником обсаджували дороги й городи , греблі та ставки , піщані пагорби і береги річок, верболозу густо заліснювались плавні й болота. Одним словом, верба росла всюди.
Студент 8
На Україні верби ростуть практично всюди .Здавна люди обабіч гомінних доріг і шляхів, що з’єднували сусідні села , висаджували верби .Їхня густа крона була надійним приховком путівникам від спеки та зливи .Та , проте , найбільше прислужилася верба , особливо для річок , ставків , криниць .Тоді, здається , не можна було знайти річку , біля якої не сторожили б ці незрадливі охоронці .
Студент 9
Верби міцно уп’явшись корінням в землю , стримували своїм тілом зсуви , не дозволяючи передчасно підточувати водою грунт , зупиняли місцеві заноси .Візьмемо , наприклад , криниці .будь-яке природне або викопане людиною джерело на полі чи при дорозі також не обходиться без верб , їх крона оберігає від пересихання і забруднення .
Студент 10
Журилися верби
Схилилися верби , розмовляли між собою
Зелені віти їх гойдались над водою .
Хотіли з вітрами поділитися журбою
Проте , що в вітах не співає соловей,
Що з солов’їхою він дбає про дітей,
Проте , що у зозулі обірвався голос
А в полі дозріває житній колос,
Що сонце вже в зеніті стало,
І до оселі стало зовсім мало .
Журились, тихо шепотіли листам,
Яке вже скоро стане все барвистим,
Схилились верби над водою і мовчали ...
Вже перші заморозки з холодом кричали,
Осипались їх листя в сіру воду,
Несло повітря осені негоду.
Незамінною була лоза , при виготовленні ясел для худоби ,кошар кліток для дрібної домашньої живності .
Студент 4
З верболозу народні майстри плели кошики та корзини для господарських потреб , декоративні прикраси , меблі , інші ужиткові речі .Особливо широко використовували для огорожі .Кому довелося бачити плетені тини , той не міг налюбуватися справжнім мистецьким видивом .До речі , поетичне порівняння верби з дівчиною в художніх творах не випадкове .Лоза відігравала важливу ритуально - обрядову роль .Хто з нас не відчував радості від чи не найперших квітів ? Букети з вербових котиків , що може бути краще ? Пухнасті котики з блискучо – білявим усміхом випромінюють не тільки тепло і ласку а й запах весни
Студент 6
Зацвіла верба, кажуть у народі, - прийшла весна. Верба. Здається, звичайним собі деревом ,а скільки з ним пов’язано цікавих історій. Вона стала своєрідним символом нашого народу.
Ведуча:
Так як не може обійтися Україна без верби й калини, так і ми , українці не можемо обійтися без неї - нашої України. Бо це для нас саме найдорожче, що є , вона наша ненька – мати і наш дім.
Студент 5
Так, Україна - твій дім .Що б з тобою не трапилося і куди б тебе не занесла доля, успіхи твої чи невдачі , все одно домом твоїм була і залишається Україна.
І для тебе вона наймиліша в світі. Тут жили твої батьки. Тут пройшло твоє дитинство. Тут учився ти в школі .Тут привчали тебе до роботи. Тут навчався любити світ, і людей, і музику, і літературу, небо ,зорі, і місяць , і перші радощі, і перші печалі - все для тебе почалося тут , увійшло і лишилось в тобі навіки. Все з чого починається життя і сама людина .
Студент 4
Благословенний і щасливий будь мій рідний дім - моя багатостраждальна Україна , голубко моя непоказана й мила . Я тебе люблю великою любов’ю , і почуття цього вистачить мені на весь вік. І скільки я любитиму тебе , скільки я буду людиною : ніхто не вартий поваги , якщо забуває землю , яка його народила, і нехтує людьми і місцями в яких виріс .
Студент 10
І коли б хтось спитав мене, що для мене Україна, я б відповів як і вони:” І честь моя і слава !” Україно !Прийми мою синівську любов і шану!
Спасибі тобі, що ти є! Могутня Україно , могутній і талановитий твій народ. Йти нам, взявшись за руки і далі - через віки і тисячоліття.
Студент 12
МОЯ УКРАЇНО
Зміцнімо Україну нашу єдину,
Славетний в віках хай буде наш рід,
Зміцніла державу із півдня на схід.
Садами квітуча ,землею родюча,
Пишайся Вкраїна бо є в тебе син.
Народ твій великий , хай буде щасливий,
Славетний повік
Ти щедра й багата, земля в тебе мати ,
Годує й ростить і дочок й синів.
Примножимо славу дідів і батьків.
Уславимо милу, Вкраїну єдину-
Дамо ми їй міць
Красуйся , Вкраїно, своїми садами,
Пишайся, Вкраїно, своїми синами,
Вродою, міццю, хлібороба руками.
Хай буде казна твоя повна,
Не буде у тебе панів, жебраків,
А буде у тебе заможний, єдиний, щасливий
Український рід.
В столітті грядущім хай славу примножить
Твій сильний , красивий, прославлений рід.
Збудуймо мою Україну,
Щасливу , єдину заможну і вільну .
Студент 8
Мій рідний край ! Моя земля !Чи є щось цінніше в житті , окрім рідної домівки, рідної оселі, рідних і дорогих серцю людей ? Думаю, що ні ! Поняття „рідний край „ людина осмислює з дитинства, наповнює його з роками, шліфує впродовж життя. І де б ми не були, куди б нас не закинула доля, рідний край для нас назавжди залишиться райським куточком.
Студент 6
Тому, що поняття „рідний край ” в душі в кожного асоціюється з матір’ю, родиною, друзями, звичаями, обрядами, традиціями та спогадами з дитинства .
Рідний край-то край наших перших дитячих вражень , нашого змужніння, нашого становлення як людини.
Студент 4
Давно відомо, що принади й причарування рідного краю особливо яскраво відчуваються тоді, коли ви перебуваєте в далині від нього , незалежно від того, довга це розлука чи коротка. Найсвятіші почуття любові до Батьківщини хоч і живуть постійно у серці людини, але тільки іноді озиваються вони, як дзвони тривоги і піднесення , пронизливо й сильно заявляють про себе, і ця любов стає для вас ніби ковток холодної води у гарячій піщаній пустелі.
Студент 1
З якогось перебування на чужині починаєш думати про Батьківщину, думати невідступно, рвешся до неї і думкою, і серцем, і мрією, і спогадами , а особливо уявою: звиви чайні явища і події, долі близьких людей і свою власну бачиш із нового, незнанного досі боку і починаєш глибше розуміти і точніше оцінювати те , повз що ти раніше проходив мимо, не звертаючи на нього уваги. Перефразовуючи рядки великого поета можна висловитися так: Батьківщина - як здоров’я , особливо гостро її відчуваєш тоді, коли тобі її не вистачає.
Ведучий :
Скільки випробувань випало на долю України. І головна наша сила, найбільше багатство країни - люди, які живуть на цій землі. Вони вміли захищати свою землю, вони вміли трудитися на ній .Тут і в самому повітрі , здається, витає дух козаччини .Але все ж таки, Україна вистояла , Україна є і Україна буде .
Студент 5
Я хочу чути в містах і селах своєї Батьківщини дзвінкий дитячий сміх , хочу бачити усмішки на вустах матерів , хочу відчувати сильні і турботливі батьківські руки.
Студент 1 Хочу бачити чисті зорі у мирному небі , хочу ,щоб теплі дощі рясно поливали хлібні ниви, і вони давали щедрий урожай.
Студент 4. Я хочу ,щоб моя Батьківщина була багата , сильна , незалежна , а люди , що в ній проживають - були щасливі .Всією своєю історією український народ цього заслужив
Ведуча .
І віриться , що з такими людьми , Україну чекає світле майбутнє , що цвіт калини буде піднято , що буде жовтий колос і голубе небо над ним.
Використана література:
1. В.О. Сухомлинський. Збірник творів. Том 1-5, Київ, „Радянська школа”, 1997.
2. Грищенко Н.С. Збірник „Наша Батьківщина”, К.: „Веселка”, 1982
3. Г.Й.Островська „Золота нива”. К.: „Радянська школа”, 1985
4. В.П.Марко, Г.Д. Клочек. „... І вічна таїна слова”. К.: „Радянська школа”, 1990.