АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТІВ ПЕРШОКУРСНИКІВ ДО НАВЧАННЯ У ВНЗ
Ефективність навчальної роботи студентів, позитивна мотивація до процесу навчання, успішність професійної діяльності після закінчення ВНЗ багато в чому залежить від рівня адаптації студентів першокурсників до нового освітнього середовища. Тут відіграють роль і психологічна готовність до навчання, і відповідність навчальної програми наявному освітньому рівню, і кількість годин, які студент приділяє підготовці до занять, і те, як був прийнятий студент у новому для нього колективі вищого навчального закладу.
Саме для студентів I курсу більшою мірою характерні підвищена тривожність, занижена самооцінка, депресії. Процес адаптації студентів-першокурсників дуже важливий, складний і довгий. Причинами й наслідками утрудненої адаптації можуть бути:
- недостатня інформованість про майбутню професію й, як наслідок, сумніви в правильності зробленого професійного вибору;
- невідповідність базової підготовки до вимог навчального закладу, недостатнє розуміння лекцій, як наслідок - зниження успішності, втрата інтересу до навчання;
- зміна побутових умов, зміна режиму дня;
- підлітковий вік.
Саме вплив родинного оточення є один з вагомих соціально-психологічних чинників на адаптацію студентів-першокурсників до нових умов навчання у ВНЗ.
Поради батькам першокурсників
Для того, щоб, процес адаптації проходив легше, слід стежити за тим, щоб ваша дитина:
- Дотримувалась режиму дня.
- Правильно організувала свій побут.
- Знаходилася на свіжому повітрі не менше 2 годин в день.
- Займалася фізичними вправами.
- Вчилася більше працювати самостійно.
- Підтримуйте постійний зв'язок з викладачами, куратором.
Для того, щоб підтримати першокурсника, необхідно:
- Спиратися на сильні сторони дитини.
- Показувати, що ви задоволені дитиною.
- Уникати підкреслювати промахи молодої людини.
- Уміти демонструвати любов і пошану до дитини.
- Вміти взаємодіяти з дитиною.
- Приймати індивідуальність дитини.
- Проявляти віру в дитину.
- Демонструвати оптимізм.
Слова підтримки:
«Знаючи тебе, я впевнений, що ти все зробиш добре».
«Ти робиш це дуже добре. Це серйозний виклик, але я впевнений, що ти готовий до нього».
Які слова не слід говорити:
«Ти завжди».
«Ти взагалі».
«Вічно ти».
У першу чергу необхідно дати зрозуміти вашій дитині, що ви бачите в неї рівноправного партнера, довіряєте їй і відноситесь, як до дорослої людини, яка вже в змозі самостійно будувати своє майбутнє і відповідає за свої вчинки. Прагніть говорити з нею на рівних, як з дорослим, підкреслювати важливість її вибору і вашу віру в неї, а також те, що навчання у ВНЗ обов'язково відкриє перед нею широкі перспективи, дасть можливість влаштуватися в житті, добре заробляти в майбутньому.
У жодному випадку не залишайте в цей складний адаптаційний період, візьміть себе в руки і не йдіть на поводу своїх негативних емоцій, а підтримайте і надайте допомогу. Повірте, що, не дивлячись на можливу агресію і крики про те, що вас ніхто ні про що не просив, в душі ваша дитина буде вам дуже вдячна і ніколи не забуде за протягнуту руку допомоги.